Досліджувалися пари тертя зі сталі 40X при різних навантаженнях і амплітудах ковзання в середовищі гасу. Показано залежність локального адгезійного зносу від температури відпуску сталі. Для даних умов випробувань доведено, що пошкоджуваність і знос поверхонь, що контактують, головним чином визначаються процесами схоплювання. У загальному випадку схильність до схоплювання і масштаби його прояву залежать від матеріалу і структурного стану з'єднаних поверхонь, а також від навантажувально-швидкісних режимів тертя.

Систематизированы результаты экспериментальных и теоретических исследований разрушения контактирующих поверхностей под действием фреттинга. Рассмотрены вопросы фреттинг-усталости различных материалов. Описано влияние механических и коррозионных факторов на закономерности развития фреттинг-усталостного разрушения контактирующих материалов. Изложены методы исследования усталостных процессов в результате фреттинга. Приведена классификация конструктивных и технологических методов защиты деталей машин от фреттинг-усталостных повреждений, а также результаты исследования их эффективности.

Рассмотрены особенности построения модели трибоочистки металлических поверхностей с применением статистического метода.

С позиций диссипативной природы процесса трения представлены результаты комплексных исследований трибохимических явлений и реологии контактного взаимодействия в связи с износостойкостью пар трения. Изучено влияние нагрузочно-скоростных параметров и температурных условий динамического нагружения на проявление механических и физико-химических релаксационных процессов при однонаправленном и реверсивном трении скольжения. Описана механо-химическая модель процесса трения и изнашивания.

Рассмотрено влияние количества циклов предварительного фреттингования, возникающей при этом повреждаемости поверхности и изменения реологических характеристик стали на время до разрушения образцов под действием статической нагрузки в коррозионной среде.

Розглянуто проблеми, що виникають під час переробки композицій полімерів екструзією в різні вироби, у тому числі упаковку. Вивчено вплив зносу робочих органів на ефективність роботи екструдера для різних полімерів, наповнювачів і матеріалу робочих органів. Надано практичні рекомендації як для конструювання екструдерів, так і для переробки наповнених полімерних композицій, що забезпечують мінімальний знос робочих органів екструдера.

Розглянуто загальні характеристики радіоактивного та електромагнітного випромінювань, особливості їх проходження крізь речовину, засоби захисту, зв'язок між активністю і дозою випромінювання, гранично допустимі викиди радіоактивних продуктів в атмосферу виробничими підприємствами і ядерними енергетичними установками. Подано статистичну оцінку радіоактивних вимірювань, небезпеки та зсоби захисту від цих видів випромінювань. Наведено понад 300 індивідуальних практичних завдань з вивчення властивостей радіоактивних випромінювань і методів їх реєстрації та приклади рішень з питань радіологічного забруднення навколишнього середовища, а також практичні завдання щодо розрахунку захисту від електромагнітних випромінювань.

С помощью метода амплитудно-зависимого внутреннего трения исследовано влияние внешнего трения без смазки углеродистой стали на субструктурные изменения, контролирующие процессы релаксации динамических напряжений, которые определяют диссипативные свойства фрикционного контакта. Показано, что с изменением структуры стали в результате термообработки, а также в зависимости от нагрузочно-скоростных режимов трения изменяются ведущие упрочняющие и разупрочняющие динамические механизмы релаксации. На формирование релаксационной (диссипативной) способности стали в процессе трения влияют исходная насыщенность твердого раствора примесными атомами внедрения, а также количество и морфология выделений, что обусловливает диффузионную активность атомов внедрения, подвижность дислокаций и возможность вязкого течения по границам раздела. Результаты исследования показывают возможность повышения диссипативной способности (энергоемкости) и износостойкости стали путем реализации динамических механизмов релаксации напряжений непосредственно в процессе трения.